Камінь наріжний / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2005. Т. 3. – C. 456–460.
Вперше опублікована в газеті: Русские ведомости. – 1916. – 26 февраля. – № 46. – С. 2. Підпис: М. Грушевский. Написана в Казані.
Стаття написана не пізніше 16 грудня 1915 р., про що свідчить дискусія, яка виникла в цей день у Державній Думі між лідером фракції кадетів П. Мілюковим та міністром внутрішніх справ О. Хвостовим. Зокрема, Мілюков заявив: "Я не знаю отношения правительства к украинскому вопросу, но цензурой выброшена даже умеренная статья Грушевского по вопросу об украинской школе". Міністр у своїй відповіді підтвердив цей факт: "Воєнная цензура не пропустила статью Грушевского, и на этом факте неосновательно строить мое отношение к украинскому вопросу" (див.: Украинская жизнь. – 1916. – № 1. – С. 87). Підтвердив цей факт і сам вчений у листі до М. Мочульського від 20 грудня 1915 р. з Казані: «У нас мало радісного. Мою статю в "Речи" з'їла цензура, як може знаете теж – я довідався з "Рус[ских] ведомостей]"» (Листи Михайла Грушевського до Михайла Мочульського (1901-1933) / Упоряд. Р. Дзюбан. – Львів, 2004. – С. 45–46). Найвірогідніше, що статтю, призначену для петроградської "Речи", подав автор до "Русских ведомостей". 6 березня 1916 р. М. Грушевський повідомляє М. Мочульському про її вихід, вказуючи точну дату публікації, що і дало змогу її виявити (Там само. – С. 56).
Подається за першодруком у перекладі І. Сварника.
Ця суспільно-політична праця М. Грушевського стала продовженням попередньої публікації ("Камень преткновения") у відповідь на грубі закиди "Киевлянина" та його редактора В. Шульгіна проти українського руху, оприлюднені в статті "Неблагодарное дело" (Киевлянин. – 1915. – 23 октября. – № 292. – С. 1–2). Особливо категорично виступив Киевлянин у своїй передовій статті, опублікованій у цьому ж числі: "И все то, что откалывало бы малороссов от единого русского народа, что внушало бы им мысль о национальной обособленности, должно быть отметаемо. Вот почему в народных, средних и высших школах Малороссии должен быть русский язык преподавания, общий со школами остальных частей Империи".
М. Грушевський вважав своїм обов'язком висловити думку з питання, якому він упродовж багатьох років приділяв особливу увагу. До того ж, невдовзі перед публікаціями в "Киевлянине" Прогресивний блок IV Думи подав запит у справі української школи та преси, ґрунтовні доповідні записки з цих питань були оприлюднені в "Украинской жизни": "Докладная записка о задачах внутренней политики в отношении к украинскому населению" (Украинская жизнь. – 1915. – № 8–9. – С. 5–12) та "Докладная записка министру народного просвещения об украинской школе" (Там само. – С. 13–34). Записку про школу 14 серпня 1915 р. вручили міністру народної освіти П. Ігнатьєву українські громадські діячі Ф. Матушевський, С. Русова та С. Іванов. За тиждень "Биржевые ведомости" опублікували статтю Ф. Матушевського "Родной язык в украинской школе" (1915. – 22 серпня).
Бібліотека
адреса матеріалу: 
